Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лоя Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Лоя Н. О. Деякі особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із деструктивними методами лікування цервікальних інтраепітеліальних неоплазій в анамнезі [Електронний ресурс] / Н. О. Лоя // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2015. - Вип. 1. - С. 182-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2015_1_38 | ||
| 2. | 
Лоя Н. О. Ускладнення акушерського та перинатального періоду у вагітних із деструктивним лікуванням цервікальних інтраепітеліальних неоплазій в анамнезі [Електронний ресурс] / Н. О. Лоя // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 4. - С. 85-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2015_5_4_17 | ||
| 3. | 
Лоя Н. О. Кольпоскопічно-цитологічні аспекти стану шийки матки у вагітних з деструктивним лікуванням цервікальних інтраепітеліальних неоплазій в анамнезі [Електронний ресурс] / Н. О. Лоя // Здоровье женщины. - 2015. - № 9. - С. 116-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_9_29 Результати проведених досліджень свідчать про актуальність вивчення кольпоскопічно-цитологічних аспектів стану шийки матки (ШМ) у вагітних із деструктивним лікуванням цервікальних інтраепітеліальних неоплазій (ЦІЕН) в анамнезі. Після проведеної санації, медикаментозної терапії, кріодеструкції та радіохвильової ексцизії в анамнезі спостерігається регресія або персистенція ЦІЕН ШМ у вагітних, що може призвести до акушерських і перинатальних ускладнень під час вагітності. Одержані результати необхідно враховувати у процесі розроблення та вдосконалення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. | ||
| 4. | 
Лоя Н. О. Актуальні питання порушення мікрофлори статевих шляхів у вагітних із деструктивним лікуванням цервікальних інтраепітеліальних неоплазій в анамнезі [Електронний ресурс] / Н. О. Лоя // Проблеми клінічної педіатрії. - 2015. - № 3. - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2015_3_8 | ||
| 5. | 
Лоя Н. О. Деякі аспекти функціонування фетоплацентарного комплексу у жінок із деструктивним лікуванням цервікальних інтраепітеліальних неоплазій в анамнезі [Електронний ресурс] / Н. О. Лоя // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 2. - С. 79-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2016_2_24 | ||
| 6. |
Лоя Н. О. Профілактика невиношування вагітності у жінок із деструктивним лікуванням цервікальних інтраепітеліальних неоплазій у анамнезі [Електронний ресурс] / Н. О. Лоя, О. О. Корчинська // Проблеми клінічної педіатрії. - 2016. - № 3-4. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2016_3-4_15 Розглянуто питання зниження частоти невиношування вагітності у жінок із деструктивним лікуванням цервікальних інтраепітеліальних неоплазій (ЦІН) в анамнезі. Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового та перинатального періодів у жінок із деструктивним лікуванням ЦІН в анамнезі. Встановлено особливості формування функціонування стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) і взаємозв'язок між клінічними, мікробіологічними, ехографічними аспектами функціонування системи "мати - плацента - плід" у жінок із даним захворюванням в анамнезі. Визначено особливості шийки матки у вагітних за допомогою кольпоскопічного та цитологічного методів дослідження. Науково обгрунтовано комплекс лікувально-профілактичних заходів, скерованих до покращення перинатальних наслідків. Представлено порівняльні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і раннього неонатального періоду у жінок із деструктивним лікуванням ЦІН в анамнезі. Запропоновано методику профілактики невиношування вагітності та перинатальної патології у жінок даної категорії. Встановлено взаємозв'язок між перинатальними наслідками розродження, функціональним станом ФПК, що дозволило розширити наявні дані про патогенез плацентарної дисфункції, а також функціональні порушення у системі "мати - плацента - плід". Показано роль удосконаленої медикаментозної корекції у профілактиці порушень функціонального стану ФПК. | ||
| 7. |
Корчинська О. О. Роль дефіциту вітаміну D у виникненні акушерських та перинатальних ускладнень (Огляд літератури) [Електронний ресурс] / О. О. Корчинська, Н. О. Лоя // Здоровье женщины. - 2018. - № 5. - С. 93-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_5_21 Наведено огляд літератури, який демонструє високу поширеність дефіциту та недостатності вітаміну D у вагітних у країнах незалежно від їх географічного розташування. Це призводить до несприятливих наслідків для здоров'я, таких, як невиношування вагітності, загроза передчасних пологів, прееклампсія, гестаційний цукровий діабет, ризик кесарева розтину, низька маса тіла при народженні і зростання числа аутоімунних захворювань, що пов'язані з низьким рівнем вітаміну D протягом вагітності. | ||
| 8. |
Лоя Н. О. Актуальні питання функціонування фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок з дефіцитом вітаміну D [Електронний ресурс] / Н. О. Лоя, О. О. Корчинська, Н. В. Гецко // Проблеми клінічної педіатрії. - 2019. - № 1. - С. 38-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2019_1_8 | ||
| 9. | 
Герзанич С. О. Взаємодія факторів ризику невиношування вагітності в умовах природного йодного дефіциту [Електронний ресурс] / С. О. Герзанич, О. Ю. Мулеса, Н. О. Лоя, Н. В. Гецко // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2019. - № 4. - С. 4-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2019_4_3 Наведено методику оцінки прогностичного значення різних факторів ризику невиношування вагітності (НВ) у першому триместрі в жінок, мешканців ендемічної зони, зі зміненими параметрами йодно-тиреоїдного гомеостазу (ЙТГ). Мета роботи - визначити прогностичне значення факторів ризику НВ і вивчити їх взаємодію при ранньому самовільному аборті в жінок із порушенням ЙТГ. Пацієнти та методи. Обстежено 77 жінок, які проживають в умовах природного йодного дефіциту (47 жінок із самовільним абортом у першому триместрі вагітності і 30 жінок, в яких ця вагітність закінчилася строковими пологами). Високу прогностичну інформативність для розвитку НВ мали 9 клініко-лабораторних показників, із яких 4 (йодурія, ТТГ, рівень вільного тироксину і титр АТ-ТПО) характеризували ЙТГ. Шляхом застосування послідовного аналізу Вальда з оцінкою інформативності ознак побудовано алгоритм прогнозування НВ. Результати. Змінені параметри ЙТГ, обумовлені як дефіцитом йоду, так і аутоімунним компонентом, асоціюються зі збільшенням частоти НВ. Їх самостійне прогностичне значення реалізується лише при рівні йодурії << 49 мкг/л. Відповідно, при рівнях йодурії, що відповідають легкому ступеню йодного дефіциту або відсутності такого, самостійне прогностичне значення параметрів ЙТГ не є статистично значущим і реалізується лише в поєднанні з іншими факторами ризику. Це обумовлює необхідність комплексного преконцепційного дослідження параметрів ЙТГ при оцінці ризику Н В із метою досягнення еутиреоїдного стану на час настання вагітності. Запропоновано методику диференційованої оцінки ризику НВ як з урахуванням ролі окремих факторів, так і їх впливу в сукупності, зокрема, взаємодії тиреоїдних і нетиреоїдних факторів ризику. Висновки: наведений алгоритм та методика його інтерпретації показали високу значущість параметрів ЙТГ для прогнозування ризику НВ у першому триместрі. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 10. | 
Лоя Н. О. Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із дефіцитом вітаміну D [Електронний ресурс] / Н. О. Лоя, О. О. Корчинська, С. О. Герзанич, Н. В. Гецко // Запорожский медицинский журнал. - 2020. - Т. 22, № 4. - С. 440-445. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2020_22_4_3 Цель работы - изучить особенности течения беременности и родов у женщин с дефицитом витамина D. Приведены результаты исследований особенностей течения беременности и родов у женщин с дефицитом витамина D. Сформированы две группы: основная - 50 беременных женщин с дефицитом витамина D и контрольная группа (КГ) - 50 соматически здоровых беременных с нормальным уровнем 25(ОН)D. Для выполнения поставленных задач проведен забор периферической крови для определения уровня 25(ОН)D в сыворотке трижды: в 10 - 12, 20 - 22 и 30 - 32 недели гестации. Установлено, что наиболее распространенным осложнением дефицита витамина D была угроза прерывания беременности, наблюдавшаяся у 28 (56,0 %) женщин основной группы (ОГ) и у 6 (12, 0 %) женщин КГ, p << 0,05. Угроза преждевременных родов наблюдалась у 19 (38,0 %) женщин ОГ и 7 (14,0 %) женщин КГ, p << 0,05. Преэклампсия легкой степени тяжести была диагностирована у 18 (36,0 %) женщин ОГ и у 4 (8,0 %) женщин КГ, p << 0,05; Преэклампсия средней степени тяжести - у 9 (18,0 %) женщин ОГ и у одной из женщин КГ, преэклампсия тяжелой степени - у 2 (4,0 %) женщин ОГ, не была характерной для женщин КГ. На основании проведенного глюкозо-толерантного теста у пациенток ОГ установлен диагноз гестационный диабет (ГД) у 16 (32,0 %) беременных во II триместре, а у 7 (14,0 %) - в III триместре. Установлено, что ГД сопровождался ожирением I степени у 7 (14,0 %) женщин ОГ. Бактериальный вагиноз в сроке 10 - 12 недель был диагностирован у 18 беременных у 15 (30,0 %) женщин ОГ и у 3 (6,0 %) - КГ, p << 0,05. В сроке 20 - 22 недель в 28 беременных: у 21 (42,0 %) женщины ОГ и у 7 (14,0 %) - КГ, p << 0,05. В сроке 30 - 32 недель диагностирован у 37 беременных: у 26 (52,0 %) женщин ОГ и у 11 (22,0 %) - КГ, p << 0,05. Асимметричная форма задержки внутриутробного роста плода 1 степени выявлена у 6 (12,0 %), 2 степени - у 4 (8,0 %) беременных ОГ, ни одного случая - в КГ. Выводы: на сегодня установлена многогранность функций витамина D, с одной стороны, и наличие ряда акушерских и перинатальных осложнений, а именно: гестационный диабет, ранние и поздние самопроизвольные аборты, преждевременные роды, бактериальный вагиноз, сформировавшиеся на фоне недостаточности и дефицита витамина D, подтверждающие актуальность проблемы. Полученные данные свидетельствуют, что скрининговое обследование беременных на содержание витамина D в сыворотке крови во время беременности позволит вовремя откорректировать его уровень и будет способствовать снижению частоты акушерских, перинатальных осложнений. | ||
| 11. |
Лоя Н. О. Особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок із поліпами ендометрію в анамнезі [Електронний ресурс] / Н. О. Лоя, О. О. Корчинська // Проблеми клінічної педіатрії. - 2021. - № 1. - С. 23-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2021_1_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |